Психологічна готовність дитини до шкільного навчання полягає в тому, щоб до часу вступу до школи в неї склалися психологічні риси, які властиві школяру. Вона включає в себе мотиваційну, розумову, емоційну-вольову, соціальну готовність.

До вступу у школу у дитини мають бути сформовані знання про навколишнє середовище:

• знання про себе, про свою родину, про своє місто, вулицю;

• знання про явища природи: пори року, місяці, дні тижня, про явища природи;

• знання про дорослих людей: за віком, професією, якостями характеру.

Займаючись з дитиною, враховуйте такі моменти:

• Плануйте заняття таким чином, щоб діти досягли успіху.

• Хваліть дитину за успіхи.

• Намагайтеся позитивно ставитися до до невдач дитини.

• Будьте терплячі, коли доводиться показувати одне і те саме багато разів.

• Концентруйте увагу на сильних рисах дитини, а не на її слабкостях. Плануйте подальшу роботу, опираючись на ці сильні риси.

• Завдання повинні бути достатньо складними, щоб бути цікавими, проте не занадто, щоб не викликати у дитини розгубленості.

• Будьте постійними у своїх вимогах до дитини.

• Доручайте відповідати дитині за будь-які види діяльності.

• Надавайте дитині можливість продемонструвати свої досягнення.

• Використовуйте всі можливості матеріалу для того, щоб зацікавити дитину, ставлячи проблему, активізуючи самостійне мислення;

• Організовуйте співробітництво з дитиною, здійснюючи взаємодопомогу та співробітництво;

• Робіть усе можливе, щоб ваша дитина була щасливою.

Зовсім не слід:

• Змінювати режим дня дитини: позбавляти денного сну, прогулянок, ігор;

• Оцінювати все, що робить дитина, так, як оцінюється діяльність учня;

• Проходити з дитиною програму першого класу, насильно замінюючи гру на навчання;

• Занадто багато і одразу все вимагати;свої вимоги формулюєте доступно та поступово;

• Драматизувати невдачі дитини;

• Порівнювати дитину з іншими дітьми;

• Проявляти негативне ставлення до неправильних дій дитини;

• Постійно поправляти дитину, часто примушувати переробляти роботу, тому що це призводить до гіршого результату;

• Вимагати від дитини розуміння всіх ваших почуттів.

Необхідно:

• Прищепити дитині інтерес до пізнання довкілля, навчити спостерігати, думати, осмислювати побачене та почуте.

• Навчити її долати труднощі, планувати свої дій, поважати оточуючих.